Поговоримо про звільнення.
Я дуже позитивно відношусь до звільнення!
Звільнення як з бізнес, робочих, сімейних, дружніх, близьких відносин!
Чому позитивно?
Бо це процес нелегкий, бо це процес, рішення про який не приймається емоційно, швидко, необдумано, раптово.
Це таки зважене рішення, але яке затягується, обдумується, часто виникають думки “а раптом це невірне рішення, а може таки почекати і все налагодиться”.
І звісно після звільнення будуть зміни, які лякають більшість людей, бо невідомо як буде далі, а зараз більш менш зрозуміло.
Знайомо?
Але саме прийнявши фінальне рішення про звільнення, відразу стає легше.
Чи то, нарешті, вирішив звільнити токсичного непродуктивного колегу, чи сам звільнитися з токсичних відносин з роботодавцем, чи вивільнився з дружніх відносин, які тягнули донизу, чи з близьких любовних відносин, які не мали перспектив і. нарешт, ти поставив крапку.
Поки описувала приклади вище, аж самій стало легше в моменті☺️
Я завжди поважаю людей, які приймають ці нелегкі рішення, які обирають зміни, які вірять, що далі буде краще, які вибирають себе, а не що скажуть люди, чи як це вплине на когось????
Звільнення = вивільнення!